Гримуча ртуть Hg(CNO)2

[Sitalin]

Гримуча ртуть Hg(CNO)₂ аба Меркурій (ІІ) фульмінат вибухова речовина

Гримучу ртуть отримують взаємодією меркурій (ІІ) нітрату з етанолом в розбавленій нітратній кислоті в присутності нітроген оксидів.
Хімічна реакція отримання гримучої ртуті:

Hg(NO3)2 + 3CH3CH2OH = Hg(CNO)2 + 2CH3CHO + 5H2O

В присутності вологи гримуча ртуть реагує з алюмінієм, менш активно з купрумом.

Гримуча ртуть - білий або сірий кристалічний порошок. Кристали ромбічної алгонії, просторова група CMCE, параметри комірок A = 0,53549 (2) нм, b = 1,04585 (5) нм, c = 0,75579 (4) нм, z = 4.
Гримуча ртуть погано розчинна у воді (0,01 % у вазі при 15*С), краще розчиняється в етанолі, піридині, моноетаноламіні, водних розчинах ціанідів та амоніаку. Гримуча ртуть має солодкий металевий смак.

Гримуча ртуть Отруйна!

Гримуча ртуть використовується в детонаторах та капсулах - одина з найпопулярніших ініціюючих вибухових речовин.

Об'ємна щільність становить 1,22-1,25 г/см³. Гравіметрична щільність 4,39 г/см³.
Теплота розкладання Гримучої ртуті становить 1,8 мДж/кг. Температура спалаху - 180*С. Нижня межа чутливості при падінні тіла масою 700 г - 5,5 см, верхня - 8,5 см. Гримуча ртуть легко вибухає при ударі, дії полум'я, розпеченої до червоного кольору поверхні, швикого нагрівання, Гримуча ртуть при повільному нагріванні розкладається, починаючи від 100*С. При 130-150*C на повітрі Гримуча ртуть спалахує з вибухом. У вакуумі вибух може відбутися при 105-115*C.

Волога Гримуча ртуть набагато менш вибухонебезпечна, тому її зберігають під шаром води. Вміст вологи в капсульній Гримучій ртуті повинен бути не більше 0,03%. Концентрована сульфатна кислота ініціює вибух з однієї краплі. Гримуча ртуть, стиснута під високим тиском, втрачає властивості ініціативної вибухової речовини.

Температура вибуху Гримучої ртуті становить 4810*C, об'єм газів після вибуху (н.у.) - 315 л/кг, швидкість детонації - 5400 м/с.

Під час вибуху Гримучої ртуті утворюються вуглекислий газ, азот, карбон (ІІ) оксид та коричневий твердий залишок, що містить ряд відносно стабільних сполук меркурію.

4Hg(CNO)2 = 2CO + N2 + HgO + 3Hg(OCN)(CN)
Hg(CNO)2 = 2CO + N2 + Hg
Hg(CNO)2 = Hg(OCN)2
2Hg(CNO)2 = 2CO2 + N2 + Hg + Hg(CN)2

[Максим Салацький]

Дякую