Хвороба порфірія

Sitalin

Отже, у світі має місце низка захворювань, спричинених порушенням синтезу гему, а точніше – порфіринового кільця.

(До речі, порфірини - найбільш поширені хелатори в біохімії). Ці патології поєднують під загальною назвою - порфірії. Вони бувають як уродженими, так і можуть мати спадковий характер. Трохи про властивості гемовмісних протеїнів:
- транспорт кисню (глобіни)
- транспорт електронів (цитохроми)
- Каталіз реакцій окислення (цитохром Р450)
- знешкодження небезпечних форм кисню (каталаза, пероксидаза)
- генерування вільних радикалів, які використовуються в механізмах захисту клітини та сигнальних механізмах (фагоцитна оксидаза, NO-синтаза)

Як бачимо, складно переоцінити функції цього класу сполук, що мають в активному центрі залізовмісні макроцикли.
Так ось, однією з найпоширеніших причин виникнення вродженої форми порфіриї є спадковий дефект уропорфіриногену III косинтази. У результаті виходить молекула порфірину, у якій замісники розташовані не так, як в "нормальній" молекулі - вони однакові, але у різних позиціях.
Що ж ми спостерігаємо: червоні сеча і кал (попередники гема виводяться саме цим шляхом з організму), світлочутлива шкіра (при впливі світла утворюються пухирі, що важко піддаються лікуванню), анемія.

Є думка (вперше висловлена 1963 року), що в основі середньовічних легенд про людей-вампірів симптоми, характерні для порфірії. Оскільки лікуванням є гем та сама кров. Справді, найчастіше вживання крові призводило до поліпшення стану хворого.

Є ще одна форма (а всього відомо близько семи форм) порфірії: гостра порфірія. Симптоматика: судоми живота, невралгічні розлади. Причини: накопичення амінолевулінової кислоти (далі ALA) та порфобіліногену через дефектність вже уропорфіриногену I синтази, а також отруєння свинцем. Двохвалентний "товариш" координується в центрах ALA-дегідратази, інгібуючи дію ензиму, що у свою чергу знову ж таки призводить до акумуляції ALA. ALA утворюється першому етапі біосинтезу гему.

Причиною, через яку виникають судоми при порфірії, називають деяку подібність у будові ALA і ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти, яка виконує роль нейромедіатора).