Столітник Алое хімічний склад

питання БіоХімії
Відповісти
Sitalin
Повідомлень: 80
З нами з: 26 березня 2019, 18:03

Столітник Алое хімічний склад

Повідомлення Sitalin » 28 березня 2019, 20:16

Лікарську рослину столітник алое відомо з найдавніших часів. Її широко використовують в народній і практичній медицині при різноманітних захворюваннях. Лікувальні властивості алое були відомі ще 2500 років тому єгиптянам, арабам, грекам, народам Китаю і Тибету. З листя алое виготовляли сабур - згущений і висушений сік. Сабур використовували як зовнішній і як внутрішній лікарський засіб, з нього виготовляли бальзами, мазі, еліксири і есенції для подовження життя, їм бальзамували трупи при виготовленні мумій. У сучасній офіційній медицині, алое застосовують як жовчогінний і проносний засіб. У народній медицині, алое застосовують при лікуванні виразок і ран, туберкульозі легенів, при запальних процесах ясен і вік, при екзематозних пошкодженнях шкіри, виразках шлунка та ін.

Проте не все так гарно... Клінічні випробування в рамках Національної американської токсикологічної програми (NTP) показали, що вживання соку алое-вера може привести до утворення пухлини в товстому кишечнику. У щурів, які отримували воду, що містить 1,5% (за масою) екстракту алое, у 39% самок і 74% самців були виявлені злоякісні або доброякісні пухлини в товстому кишечнику. Жодне з цих новоутворень не було виявлено у щурів, які отримували чисту питну воду.

:stop: не сприймайте інформацію про цілющі властивості алое як керівництво з метою лікування.
Столітник Алое цікавий тільки з точки зору наукових досліджень біохімії і медицини. Викладена інформація про Алое є пізнавальною.

Хімічний склад алое.
У 1850 році Единбурзький аптекар Смітт відкрив в листі алое алоїн - похідне антрохінона.
У 1861 році Рохледер і Чумней виявили в листі алое ряд кислот: хризамінову кислоту, паракуміровую, коричну, алоетіновую, алорціновую, параоксибензойну.
У 1863 році Косман виділив розчинні і нерозчинні смоли. А в 1865 - Проліус виявив в листях алое щавлеву кислоту, дубильні речовини, ефірну олію.
У 1940 Н.П. Сидоренко знайшла і кількісно визначила вітамін С і каротин. Крім цього, вона встановила, що в алое, вирощених на вікнах з північного боку, вміст вітаміну С менше, ніж в листках рослини вирощеної на вікнах з південної сторони.
Хімічний склад алое не постійний і сильно залежить від умов вирощування, кліматичної зони.

Додаткові відомості про алое, його будову і лікувальні властивості можна прочитати в книзі (завантажити, скачать) Сидоренко Наталія Павлівна, Лікарська рослина столітник алое. 1958 рік. (Українською мовою)

Відповісти