У 1980-х Э. Демоле, П. Энггист та Г. Олофф виділили зі 100 літрів грейпфрутового соку 7,6 грами речовини 1-methyl-4-(isopropyl-2-thiol)-cyclohexene
Виявилося, що саме ця речовина є природнім запахом грейпфруту. І є найпахучішою з відомих на той час: 1/10000000 частина граму, розведена у 1 тоні води, вже надає відчутний запах.
Оце так харчові технології. Уявляєте, якщо виробляти таку речовину, та продавати її як харчову добавку ароматизатор - це ж купа грошей за 1 грам.