Паперовий човник плаває по воді і поступово зникає, розчиняється на очах у публіки... Такий фокус можна зробити зі спеціальним видом паперу, що розпускається у воді.
Папір - це волокнистий матеріал, в якому рослинні волокна (в основному целюлоза хвойної деревини) тісно переплетені і з'єднані силами зчеплення, які виникають при виготовленні паперу. "Розчинення" паперу не потрібно розуміти буквально, як скажімо, розчинення цукру; процес зводиться до того, що в воді папір розпускається на окремі волокна. Очевидно, щоб досягти цього, потрібні умови, при яких зв'язки між волокнами, що існують на повітрі, будуть швидко руйнуватися в воді. Інженери хіміки продемонстрували, як можна створити папір, що розчиняється за допомогою фізико-хімічної модифікації волокон целюлози.
У целюлозу з хвойної деревини додали натрієву сіль карбоксиметилцелюлози. Цей модифікуючий агент має дивовижну здатність огортати волокна целюлози. Одягнені в таку "сорочку" волокна і спресовані в паперовий лист, на повітрі мають властивості звичайного, досить міцного паперу. Як тільки такий лист поміщають в воду, натрієва сіль карбоксиметилцелюлози розпадається на іони: позитивно заряджений іон натрію дисоціює в воду, а на волокні залишаються карбоксильної групи з негативним зарядом. Отже, два сусідніх волокна виявляються зарядженими однойменними зарядами, що призводить до їх взаємного відштовхування. Електростатичних сил відштовхування виявляється достатньо, щоб різко послабити сили зчеплення між волокнами. Окремі волокна "розповзаються", і паперовий лист розпускається у воді.
"Розчинний" папір може знайти санітарно побутове застосування, в медицині, його можна буде використовувати для виготовлення упаковок що розчиняються та для етикеток які легко змиваються.
1983 рік