Гідриди – це бінарні сполуки гідрогену з усіма металами і з тими неметаллами, які є більш електропозитивними, ніж гідроген.
Іноді всі бінарні сполуки гідрогену називають гідридами – це помилка. У гідридах гідроген має ступінь окиснення -I.
За природою хімічного зв’язку і будовою розрізняють кілька груп гідридів.
Солеподібні гідриди в твердому стані утворюють іонні кристали і містять гідрид-іони H–. До них відносяться гідриди лужних і лужноземельних металів, наприклад кальцій гідрид CaH2, який легко реагує з водою:
CaH-I2 + 2H+IOH = Ca(OH)2 + 2H02
Іноді подібні реакції називають гідроліз гідридів – це помилка.
Кальцій гідрид часто називають твердим джерелом водню, оскільки 1 кілограм CaH2 в реакції з водою утворює близько 1000 дм3 H2. Солеподібним гідридам притаманні основні властивості.
Металоподібні гідриди за характером хімічного зв’язку подібні до металів; електрони всіх атомів гідрогену утворюють електронний газ. Зазвичай такі гідриди не мають стехіометричного складу (TiH1,5-2,0; UH3-x).
Ковалентні гідриди містять хімічні зв’язки неметал – гідроген або метал – гідроген з високим ступенем ковалентності. Гідриди неметалів, наприклад моносилан SiH4 і диборан B2H6 є мономерними, леткими сполуками, а гідриди металів (Be, Mg, Al, Ga, Cu, Zn та ін.) в твердому стані мають полімерну природу. Гідридам неметалів притаманні кислотні властивості, а гідридам металів – амфотерні властивості.
Комплексні гідриди – комплексні сполуки, в яких лігандом є іон H–, наприклад Na[AlH4] – натрій тетрагідридоалюмінат(III). Деякі комплексні гідриди можна отримати з основних (солеподібних) і кислотних (ковалентних) гідридів, наприклад
2LiH + B2H6 → 2Li[BH4]
Li[BH4] – літій тетрагідридоборат(III) отримують використовуючи діетиловий ефір в якості розчинника.
За участю ковалентних гідридів металів з амфотерними властивостями, наприклад полімерного AlH3, можна отримати два ряди комплексних гідридів типу Na[AlH4] і Al[BH4]3.
Комплексні гідриди застосовують в органічному синтезі в якості відновників. Алюміній тетрагідридоборат(III) Al[BH4]3 – перспективне джерело водню, при взаємодії 1 кг цієї сполуки з водою утворюється близько 3800 дм3 газоподібного водню.