Йод I₂ у вільному вигляді вперше був виявлений в 1811 році (Куртуа, Франція) в золі морських водоростей.

Поширення йоду в природі. Йод значно більш рідкісний елемент, ніж інші галогени (крім астату). Міститься у вигляді йодата NaIO₃ в чилійській селітрі NaNO₃, в морських водоростях і губах (у формі органічних сполук).

Фізіологічна дія йоду. Йод для людини-життєво важливий елемент; при нестачі йоду в організмі в щитовидній залозі не утворюється йодовмісний гормон тироксин, внаслідок чого розвиваються специфічні захворювання (зоб і ін.). Тому кухонну сіль NaCl “йодують”, тобто додають в якості домішки натрій йодид NaI.

Отримання йоду.

1. Обробка йодату (що міститься в чилійській селітрі) натрій гідросульфітом (промисловий спосіб отримання йоду):

2NaIO₃ + 5NaHSO₃ = 2Na₂SO₄ + 3NaHSO₄ + H₂O + I₂

2. З йодовмісний золі морських рослин витісненням хлором.
3. Нагрівання суміші калій йодиду, манган діоксиду і концентрованої сульфатної кислоти (аналогічно отриманню Вг2). Спосіб застосовується в лабораторних умовах.

Властивості йоду. Йод I₂ проста речовина – сіро-чорні, з металевим блиском кристали з гострим запахом. Дуже летюча речовина (кристали йоду можуть повністю зникнути з відкритої судини внаслідок випаровування). При повільному нагріванні йод сублімується; пари йоду мають інтенсивно-фіолетове забарвлення. При швидкому нагріванні або при нагріванні в запаяній посудині йод плавиться, перетворюючись в чорну рідину. Добре розчиняється в етанолі з утворенням коричневого розчину ( “йодна настоянка“), а також в карбон дисульфіді і хлороформі (розчини фіолетового кольору) і в бензені (червоне забарвлення розчину). У воді йод мало розчинний, але легко розчиняється в безбарвному водному розчині калій йодиду, забарвлюючи його в бурий колір (“йодна вода“), при цьому утворюється комплексний іон [I(I₂)]^– (іноді записують як I₃^–). З “йодної води” йод екстрагується за допомогою вище названих органічних розчинників.

Йод менш реакційноздатний, ніж флуор, хлор і бром, останні витісняють йод з йодидів, наприклад:

2NaI + Br₂ = 2NaBr + I₂; 2I^– + Br₂ = 2Br^– + I₂

Проте йод дуже агресивний; реагує з багатьма простими речовинами, утворюючи йодиди, руйнує гуму і т.п. При взаємодії з натрій тіосульфатом дає натрій йодид і натрій тетратіонат:

2Na₂S₂O₃ + I₂ = Na₂S₄O₆ + 2NaI

Ця реакція лежить в основі аналітичного методу, званого йодометрія.

Виявлення йоду. Вільний йод забарвлює крохмаль в інтенсивно-синій колір; сполуки йоду з крохмалем не реагують.

Застосування йоду. Йод використовується у виробництві ліків та в хімічному аналізі.

Сполуки йоду. Сполуки йоду аналогічні сполукам брому.

Гідроген йодид HI ще більш нестійкий, ніж НВг. Він утворюється при взаємодії йоду з вологим червоним фосфором:

2P + 3I₂ = 2PI₃

PI₃ + 3H₂O = 3HI + H₃PO₃

Водний розчин HI, званий гідроген йодидна кислота, виявляє сильні кислотні властивості.

Йодиди інтенсивно забарвлені: AgI – світло-жовтий, TlI – жовтий, PbI₂ – інтенсивно-жовтий, HgI₂ – темно-червоний, BeI₃ – чорно-коричневий.

Зазначені йодиди мало розчинні у воді; AgI розчинний менше, a KI розчинний більше, ніж відповідні броміди.

Оксигенвмісні кислоти йоду: йодатна кислота HIO₃ (солі йодати); перйодатна кислота H₅IO₆ (солі перйодати); всі сполуки існують у вигляді білих кристалів.

Дийод пентаоксид I₂O₅ (ангідрид йодатної кислоти) – білі кристали. Достатньо стійкий при кімнатній температурі, але при нагріванні розкладається на йод і кисень; окиснює карбон оксид в карбон діоксид.

---