Рутеній
Рутеній Ru відноситься до рідкісних елементів. Відкрито рутеній в 1844 році (К. К. Клаус). В земній корі рутеній зустрічається в самородному стані як супутник інших платинових металів (в так званому осміріді – сплав Os і Ir).
Рутеній – сріблясто-білий, дуже твердий, крихкий і тугоплавкий метал. Нерозчинний в царській водці, розчиняється в насиченій киснем хлоридній кислоті. Рутеній в своїх сполуках проявляє ступінь окиснення (+VIII).
Рутеній (VIII) оксид RuO4 – жовті летючі голкоподібні кристали, з температурою плавлення 25*С і температурою кипіння 100*С; реагує з водою.
Родій
Родій Rh вперше виявлений в 1803 році (Волластон, Англія). В земній корі зустрічається як супутник платини і золота. Родій – сріблясто-білий з сильним блиском, не розтріскується і ковкий метал. У компактному стані стійкий до дії всіх кислот. Застосовують як каталізатор (платино-родієві сітки при окисненні NH3 до NO), як компонент термопар і для процесу родіювання – отримання шару родію на срібних виробах з метою запобігання їх потемнінню під дією H2S.
Солі родію(III), наприклад родій(III) сульфат Rh2(SO4)3, забарвлені в рожево-червоний колір.
Паладій
Паладій Pd виділено у вільному стані в 1803 році (Волластон, Англія). В земній корі паладій знаходиться як супутник платини і золота. Паладій – сріблясто-білий з сильним блиском метал. Добре піддається куванню. Трішки більш твердий і тягучий, ніж платина.
Паладій легко поглинає (поверхнею і об’ємом) газоподібний водень, який в паладії переходить в атомарній стан – гідроген. Цією властивістю паладію обумовлені каталітичні властивості паладію; водень H2 легко регенерується при нагріванні, а паладій стає крихким і пористим. На повітрі паладій стійкий, паладій розчиняється тільки концентрованою нітратною кислотою з утворенням паладій(II) нітрату. Паладій застосовують як каталізатор гідрування, компонент срібних зубопротезних сплавів.
Солі паладію(II) стійкі. Паладій(II) нітрат Pd(NO3)2 утворює жовто-коричневі гігроскопічні кристали.