У вільному вигляді молібден Mo був вперше отриманий в 1782 році (Хелм, Швеція) з молібден(VI) оксиду, синтезованого вперше в 1778 році (Шеєле, Швеція) окисненням мінералу молібденіту нітратною кислотою.
Поширення молібдену в природі. Молібден рідкісний і розсіяний елемент. Для багатьох рослин молібден – життєво важливий мікроелемент, оскільки він входить до складу деяких ферментів.
Мінерали молібдену: молибденіт (молібденовий блиск) MoS2; вульфеніт (жовта свинцева руда) PbMoO4.
Отримання молібдену. Випал молібденіту до MoO3 і відновлення оксиду алюмотермічним методом або воднем:
MoO3 + 2Al = Mo + Al2O3
2MoO3 + 3H2 = 2Mo + 3H2O
Властивості молібдену. Молібден – сріблясто-білий блискучий метал. При високих температурах молібден добре піддається куванню і зварюванню. Молібден стійкий на повітрі. Слабо реагує з кислотами, в розчин молібден можна перевести за допомогою концентрованої нітратної кислоти, царської водки і киплячої концентрованої сульфатної кислоти.
Застосування молібдену. Сплав феромолібден (60-80% Mo) йде на виробництво спеціальних сталей; чистий молібден використовується для виготовлення тримачів спіралей ламп розжарювання.
Сполуки молібдену
В сполуках молібден проявляє ступінь окиснення (+VI), рідше (+V), (+IV) і (+III).
Молібден(VI) оксид MoO3 – білий кристалічний порошок, з температурою плавлення 791*С. Слабо реагує з водою. В лужному розчині легко утворює різні молібдати(VI), які є солями ізополікислот складного складу.
Амоній молібдат (NH4)2MoO4 хоч більш точно його склад описує формула (NH4)5Mo7O24*4H2O; являє собою білі, розчинні у воді кристали. Використовується як аналітичний реактив на фосфати, оскільки в концентрованому азотнокислому розчині при дії цього реактиву утворюється жовтий порошкоподібний осад гетерополісолі – амоній молібдофосфат (NH4)3[P(Mo3O10)4]*6H2O. При підкисленні молібдатних розчинів утворюється білий осад полігідрат MoO3*nH2O (молібденова кислота), переходить в розчин при сильному підкисленні в результаті ізополіконденсації.
Молібден(IV) сульфід MoS2 (природний молібденіт і синтезований штучно продукт) – сірі графітоподібні пластинчасті кристали. У подрібненому стані використовуються як суха змазка і присадка до моторних мастил.