Визначення кислот і основ за Бренстедом дозволяє систематизувати безліч хімічних реакцій. В першу чергу це відноситься до тих реакцій, які за Арреніусом розглядаються як реакції нейтралізації і реакції гідролізу солей. Реакція нейтралізації за Бренстедом зворотна реакції автопротолізу води, а оскільки автопротоліз води протікає в невеликій мірі, то реакція нейтралізації є практично незворотною і проходить до кінця.
Приклад.
Реакція нейтралізації між еквімолярними кількостями HCl і NaOH в водному розчині характеризується такими процесами:
Протоліз
HCl + H2O = Cl– + H3O+
Електролітична дисоціація
NaOH = Na+ + OH–
Нейтралізація
H3O+ + OH– ⇄ 2H2O
За Бренстедом NaOH не є основою (як в теорії Арреніуса), а є лише джерелом іонів OH– у водному розчині (самі ж іони OH– є найсильнішою основою за Бренстедом).
Процес, який в теорії Арреніуса має назву гідроліз солей, в результаті якого водні розчини солей набувають кисле або лужне середовище, пояснюється з погляду Протонної теорії Бренстеда тим, що один з видів іонів таких солей в деякій мірі піддається протолізу.
Приклади.
- Гідроліз амоній хлориду:
Електролітична дисоціація
NH4Cl = NH4+ + Cl–
Протоліз
NH4+ + 2H2O ⇄ NH3*H2O + H3O+; pKa = 9,24; pH < 7
- Гідроліз натрій карбонату:
Електролітична дисоціація
Na2CO3 = 2Na+ + CO32-
Протоліз
CO32- + H2O ⇄ HCO3– + OH–; pKa = 3,67; pH > 7
- Гідроліз ферум(III) сульфату:
Електролітична дисоціація
Fe2(SO4)3 = 2Fe3+ + 3SO42-
Протолізу
Fe3+*H2O + H2O ⇄ FeOH2+ + H3O+; pKa = 2,17; pH < 7
або
Fe(H2O)63+ ⇄ [Fe(H2O)5(OH)]2+ + H3O+
- Гідроліз натрій гідросульфіду:
Електролітична дисоціація
NaHS = Na+ + HS–
Протолізу
HS– + H2O ⇄ S2- + H3O+; pKa = 12,91
HS– + H2O ⇄ H2S + OH–; pKb = 7,02; pH > 7
Протоліз іонів HS– як основи переважає, тому що pKb < pKa, отже, розчин має лужне середовище.
- Гідроліз натрій дигідрофосфату:
Електролітична дисоціація
NaH2PO4 = Na+ + H2PO4–
Протоліз
H2PO4– + H2O ⇄ HPO42- + H3O+; pKa = 7,21; pH < 7
H2PO4– + H2O ⇄ H3PO4 + OH–; pKb = 11,86
Протоліз іонів H2PO4– як кислоти переважає, тому що pKa < pKb, отже, розчин має кисле середовище.
При обмінних реакціях між слабкими кислотами і основами у водному розчині протоліз відбувається в тому випадку, коли спряжена пара, в якій за реагент обрана кислота, має менше значення pKa, ніж пара, в якій за реагент обрано основу.
На основі закону діючих мас, хімічну рівновагу обмінної реакції слабкої кислоти зі слабкою основою буде тим більше зрушено в бік утворення продуктів, чим далі знаходяться один від одного в шкалі кислотності спряжені пари, причому реагент-кислота відноситься до пари з меншим значенням pKa, а реагент-основа – до пари з більшим значенням pKa. В іншому випадку хімічна рівновага виявиться зрушеною в бік утворення реагентів і протолітична реакція буде неможливою.
Приклади.
Хімічну рівновагу в наступних реакціях зрушено в бік утворення продуктів:
Реакції йдуть в прямому напрямку
NH3*H2O + HF ⇄ NH4+ + F– + H2O
pKa(NH4+/NH3*H2O) – pKa(HF/F–) = 9,24 – 3,18 = 6,06 > 0
CO32- + HNO2 ⇄ HCO3– + NO2–
pKa(HCO3–/CO32-) – pKa(HNO2/NO2–) = 10,33 – 3,29 = 7,04 > 0
Реакції йдуть у зворотному напрямку
NH3*H2O + HS– ⇄ NH4+ + S2- + H2O
pKa(NH4+/NH3*H2O) – pKa(HS–/S2-) = 9,24 – 12,91 = -3,67 < 0
CH3COO– + HCN ⇄ CH3COOH + CN–
pKa(CH3COOH/CH3COO–) – pKa(HCN/CN–) = 4,76 – 9,31 = -4,55 < 0
Практично це означає, що, наприклад, гідрид амоніаку NH3*H2O і гідроген флуорид не можуть спільно перебувати в помітній концентрації у водному розчині, тоді як NH3*H2O і HS– можуть перебувати разом в розчині без змін.
Особлива цінність Протонної теорії Бренстеда для кислот і основ полягає в тому, що вони можуть бути застосовані для реагентів, що знаходяться в розчинниках, в яких можливе перенесення протонів. До до таких розчинників відносяться, наприклад, рідкий амоніак та безводна оцтова кислота, які можуть бути розчинниками замість води:
NH3 + NH3 ⇄ NH2– + NH4+
CH3COOH + CH3COOH ⇄ CH3COO– + CH3COOH2+
У цих розчинниках нітратна кислота HNO3 (яка в воді є сильною кислотою) буде слабкою кислотою різної сили:
HNO3 + NH3 ⇄ NO3– + NH4+; pKa = 2,37 (-33*C)
HNO3 + CH3COOH ⇄ NO3– + CH3COOH2+; pKa = 9,38 (20*C)
Протонна теорія Бренстеда застосовна також до протолітичних реакцій між газоподібними реагентами, наприклад:
NH3 (газ) + HCl (газ) ⇄ NH4+ (газ) + Cl– (газ)
Таким чином, кислотно-основна поведінка речовин за Бренстедом, на відміну від Іонної теорії Арреніуса, не обмежена тільки водними розчинами.