Телур

Телур Te, як правило, супроводжує селен і сульфур в природних сульфідах; доволі рідкісний елемент. Телур відкрито в 1782 році в золотоносних породах (Мюллер фон Райхенштайн, Угорщина). Телур – сріблясто-білий м’який, але крихкий метал. Використовується в напівпровідниковій техніці. Всі сполуки телуру отруйні.

В земній корі вміст телуру складає 0,000001%.

Гідроген телурид Н₂Te (похідні – телуриди) проявляє більш сильні кислотні властивості, ніж гідроген селенід, але по відношенню до кисню набагато більш стійкий. Гідроген телурид має неприємний запах.

Телурова кислота H₂TeO₄ дуже слабка кислота. З розчину телурової кислоти утворюється у вигляді кристалів ортотелурової кислоти H₆TeO₆. Це шестиосновна кислота; вона утворює ряд солей, наприклад, аргентум ортотелурат Ag₆TeO₆. При нагріванні ортотелурова кислота відщеплює дві молекули води і переходить в двохосновну кислоту H₂TeO₄.

Полоній

Полоній Po відкритий в 1898 році в урановій смоляній руді (М. Склодовська- Кюрі і П. Кюрі, Франція). Дуже рідкісний радіоактивний елемент. Утворюється штучним опроміненням бісмуту в ядерних реакторах; найбільш довгоживучий ізотоп – ²⁰⁹Po (період напіврозпаду 102 роки). Полоній – сріблясто-білий блискучий метал, світиться постійною блакитною люмінесценцією. У всіх сполуках полоній має властивості типового металу.

---