Атоми – це найдрібніші частинки, які є межею хімічного розкладання будь-якої речовини.

Проста речовина (якщо вона не є одноатомною, як, наприклад, гелій, неон, аргон та ін.) Розкладається на атоми одного виду.

Складна речовина – розкладається на атоми різних видів.

Атоми неможливо зруйнувати хімічним шляхом.

Маса атомів різних видів складає близько 10^-24 – 10^-22 кг, розміри (діаметр) атомів коливаються в межах 1 · 10^-10 – 5 · 10 ^-10 м, тому атоми вважаються найдрібнішими хімічними частками.
Атоми одного виду є атомами одного хімічного елемента, атоми різних видів – це атомами різних хімічних елементів. До найважливішої властивості і головною відмінною ознакою атома кожного елемента є позитивний заряд його ядра.

Хімічний елемент (у загальному розумінні) – це вид атомів з певним позитивним зарядом ядра.

Всі відомі хімічні елементи вказані в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Кожному елементу відповідає свій порядковий (атомний) номер в Періодичній системі. Значення порядкового номера елемента і значення заряду ядра атома того ж елемента збігаються.

Хімічний елемент – це сукупність атомів з однаковим порядковим номером.

Всі хімічні елементи за їх властивостями, тобто властивостям вільних атомів і властивостями утворених елементами простих і складних речовин, ділять на металеві, неметалеві, амфотерні елементи.
“Хімічний елемент” і “Проста речовина” – це різні поняття, тому хімічний елемент, це не речовина, а певний вид атомів, які можуть утворювати прості і складні речовини. Наприклад, калій проста речовина, а елемент  Калій, може входити до складу солей, або у вигляді іонів перебувати в розчині. Атоми одного і того ж елемента Калію, входять до складу речовини яка може знаходиться в різних агрегатних станах, а також входить до складу різних речовин.

В українській номенклатурі, назви хімічних елементів латинізовані, що полегшує розуміння загальноприйнятої в світі номенклатури, яку використовують в науковій літературі. Назви хімічних елементів вказані в Державному стандарті ДСТУ 2439-94. Старі, історичні назви хімічних елементів використовують для позначення не елементів, а простих речовин. Наприклад, водень – проста речовина, а Гідроген – хімічний елемент; мідь – метал, а Купрум – хімічний елемент; азот – газ, а Нітроґен – хімічний елемент який має атомний номер (та заряд ядра) 7. Назви хімічних елементів пишуть з великої літери, за цією ознакою назви хімічних елементів відрізняють від назв простих речовин, якщо їх назви збігаються.

Поширеність хімічних елементів у природі різна. Існує багато способів оцінки поширеності хімічних елементів на Землі, точніше, в земній оболонці (за земну оболонку приймається літосфера – тверда земна кора, гідросфера – вода морів і океанів, атмосфера – повітряна оболонка).
На діаграмі показана поширеність хімічних елементів у земній оболонці, що відповідає їх масовому змісту.
З хімічних елементів найбільш поширені в земній оболонці Оксиґен і Силіцій. Ці елементи разом з елементами Алюміній, Ферум, Кальцій, Натрій, Калій, Манґан, Гідроген і Титан становлять більше 99% маси земної оболонки, на інші елементи припадає менше 1%. У морській воді, крім Оксиґену і Гідрогену – складових частин самої води, високий вміст мають такі елементи, як Хлор, Натрій, Манґан, Сульфур, Калій, Бром і Карбон.