Окисно-відновні реакції в водних розчинах відбуваються між простими іонами або складними іонами (представляють собою групи атомів, які мають заряд). В процесі протікання окисно-відновних реакцій в водних розчинах між атомами відбувається обмін електронами, в результаті якого, атоми, які беруть участь в окисно-відновній реакції, змінюють ступінь окиснення, віддаючи або приймаючи електрони. Атом, який змінив свою ступінь окиснення, до і після окисно-відновної реакції є окисно-відновною парою.
Окисно-відновні пари, які беруть участь в реакціях у водному розчині наведені в Таблиця Стандартні потенціали окисно-відновних пар у водному розчині при 25*С.
Таблиця Стандартні потенціали окисно-відновних пар у водному розчині при 25*С
Окиснена форма |
+ne– |
Відновлена форма |
E0, B |
Li+ |
1 |
Li (т) |
-3,045 |
K+ |
1 |
K (т) |
-2,924 |
Ca2+ |
2 |
Ca (т) |
-2,864 |
Na+ |
1 |
Na (т) |
-2,711 |
Mg2+ |
2 |
Mg (т) |
-2,370 |
[Al(OH)4]– |
3 |
Al (т) + 4OH– |
-2,336 |
Al3+ |
3 |
Al (т) |
-1,700 |
[Zn(OH)4]2- |
2 |
Zn (т) + 4OH– |
+1,255 |
SO42- + H2O |
2 |
SO32- + 2OH– |
-0,932 |
Cr2+ |
2 |
Cr (т) |
-0,852 |
2H2O |
2 |
H2 (г) + 2OH– |
-0,828 |
Zn2+ |
2 |
Zn (т) |
-0,763 |
S (т) |
2 |
S2- |
-0,444 |
Fe2+ |
2 |
Fe (т) |
-0,441 |
Cr3+ |
1 |
Cr2+ |
-0,409 |
H2PO4 + 5H+ |
5 |
P (черв.) + 4H2O |
-0,383 |
CrO42- + 4H2O |
3 |
[Cr(OH)6]8- + 2OH– |
-0,165 |
Pb2+ |
2 |
Pb (т) |
-0,126 |
SO42- + 2H+ |
2 |
SO32- + H2O |
-0,104 |
2H+ |
2 |
H2 (г) |
0,000 |
S (т) + 2H+ |
2 |
H2S |
+0,144 |
Cu2+ |
2 |
Cu+ |
+0,158 |
SO42- + 4H+ (конц.) |
2 |
SO2 (г) + 2H2O |
+0,159 |
PbSO4 (т) + 8H+ |
8 |
PbS (т) + 4H2O |
+0,304 |
Cu2+ |
2 |
Cu (т) |
0,338 |
O2 (г) + 2H2O |
4 |
4OH– |
+0,401 |
2ClO3– + 6H2O |
10 |
Cl2 (г) + 12OH– |
+0,476 |
2ClO– + 2H2O |
2 |
Cl2 (г) + 4OH– |
+0,482 |
I2 (т) |
2 |
2I– |
+0,535 |
MnO4– |
1 |
MnO42- |
+0,558 |
MnO4– + 2H2O |
3 |
MnO2 (т) + 4OH– |
+0,621 |
O2 (г) + 2H+ |
2 |
H2O2 |
+0,694 |
Fe3+ |
1 |
Fe2+ |
+0,771 |
NO3– + 2H+ (конц.) |
1 |
NO2 (г) + H2O |
+0,772 |
Ag+ |
1 |
Ag (т) |
+0,779 |
NO3– + 2H+ |
2 |
NO2– + H2O |
+0,838 |
Hg2+ |
2 |
Hg (р) |
+0,852 |
NO3– + 10H+ (сильно розб.) |
8 |
NH4+ + 3H2O |
+0,880 |
2Hg+ |
2 |
Hg22+ |
+0,908 |
NO3– + 4H+ (розб.) |
3 |
NO (г) + 2H2O |
+0,955 |
PtII |
2 |
Pt (т) |
+0,963 |
HNO2 + H+ |
1 |
NO (г) + H2O |
+1,004 |
Br2 |
2 |
2Br– |
+1,087 |
NO2– + 2H+ |
1 |
NO (г) + H2O |
+1,203 |
MnO2 (т) + 4H+ |
2 |
Mn2+ + 2H2O |
+1,239 |
Cr2O72- + 14H+ |
6 |
2Cr3+ + 7H2O |
+1,333 |
Cl2 (г) |
2 |
2Cl– |
+1,358 |
Cl2 (р) |
2 |
2Cl– |
+1,396 |
PbO2 (т) + 4H+ |
2 |
Pb2+ + 2H2O |
+1,455 |
2ClO3– + 12H+ |
10 |
Cl2 (г) + 6H2O |
+1,470 |
HClO + H+ |
2 |
Cl– + H2O |
+1,494 |
AuIII |
3 |
Au (т) |
+1,498 |
MnO4– + 8H+ |
5 |
Mn2+ + 4H2O |
+1,531 |
2HClO + 2H+ |
2 |
Cl2 (г) + 2H2O |
+1,630 |
Au+ |
1 |
Au (т) |
+1,691 |
H2O2 + 2H+ |
2 |
2H2O |
+1,764 |
F2 (г) |
2 |
2F– |
+2,866 |
Чим більше значення стандартного потенціалу окисно-відновної пари, тим сильнішим окисником буде окиснена форма цієї пари
До сильних окисників відносяться F2, HClO, MnO4– (перехід до Mn2+ при pH < 7), PbO2, Cl2, Cr2O72-, Br2 і ін.
Чим менше значення стандартного потенціалу окисно-відновної пари, тим сильнішим відновником буде відновлена форма цієї пари
До сильних відновників відносяться Li, K, Na, Ca, Mg, Al, Zn, SO32-, H2 (pH > 7), Cr2+ і ін.
Залежно від значень стандартного потенціалу окисно-відновної пари (E0) завжди спостерігається певна відповідність між силою окиненої і відновленої форм:
Чим сильнішим окисником є окиснена форма, тим слабшим відновником буде відновлена форма цієї пари
Наприклад, якщо F2, MnO4– (pH < 7), PbO2 – дуже сильні окисники, то відповідні їм відновлені форми F–, Mn2+, Pb2+ мають дуже слабкі відновні властивості. Навпаки, Na, Zn (pH > 7, pH < 7), H2 (pH > 7) – дуже сильні відновники, а їх окиснені форми Na+, [Zn(OH)4]2-, Zn2+, H2O – досить слабкі окисники.
Окисно-відновні реакції найбільш активно протікають між сильним окисником і сильним відновником, оскільки відповідні їм продукти реакції будуть мати слабкі відновні і окисні властивості.
Приклади.
Сильний відновник натрій Na і сильний окисник хлор Cl2 активно реагують між собою:
2Na + Cl2 = 2NaCl
Зворотна окисно-відновна реакція між іонами Na+ і Cl– ні в кристалічній решітці натрій хлориду, ні у водному розчині не відбувається.
Активно реагують гіпохлоритна кислота і гідроген сульфід у водному розчині з утворенням сульфуру, що випадає у вигляді осаду:
HClO + H2S = HCl + S + H2O
Зворотна реакція між хлорид-іонами Cl– і сульфуром не відбувається.
Оскільки сильні окисники входять до складу пар з високими значеннями E0, а сильні відновники – до складу пар з низькими значеннями E0, то за значеннями стандартних потенціалів можна встановити напрямок протікання хімічної реакції для двох конкретних пар у водному розчині.
Окисно-відновна реакція протікає у водному розчині, якщо значення стандартного потенціалу пари, що містить окисник в цій реакції, вище, ніж значення стандартного потенціалу пари, що містить відновник. Це означає, що окисно-відновні реакції протікають в тому напрямку, для якого різниця між стандартними потенціалами пари, що містить окисник, EOx і пари, що містить відновник, ERed більша за нуль:
E0Ox – E0Red > 0
Приклади.
Реакція між катіонами ферум(III) і купрумом протікає відповідно до скороченого іонного рівняння:
2Fe3+ + Cu = 2Fe2+ + Cu2+
тому для Fe3+/Fe E0 = +0,771 B, для Cu2+/Cu E0 = +0,338 B
E0Ox – E0Red = +0,771 – (+0,338) = +0,433 B > 0
за результатами розрахунків робимо висновок, що дана хімічна реакція можлива.
Саме ця реакція використовується на практиці для травлення мідь-вмісних електропровідників з використанням розчину FeCl3.
Зворотна реакція неможлива, оскільки для неї
2Fe2+ + Cu2+ = 2Fe3+ + Cu
E0Ox – E0Red = +0,338 – (+0,771) = -0,433 B < 0
Можливою є реакція
Cu2+ + Fe = Cu + Fe2+
тому Cu2+/Cu E0 = +0,338 B, Fe2+/Fe E0 = -0,441 B
E0Ox – E0Red = +0,338 – (-0,441) = +0,779 B > 0
Ця реакція здійснюється при зануренні залізної пластини в розчин електроліту, наприклад купрум(II) сульфат. При контакті між пластинами міді і розчином солі ферум(II) хімічна реакція (зворотна зазначеній вище) не відбувається.
Багато речовин залежно від окисно-відновної сили другого реагенту можуть проявляти як окисні, так і відновні властивості.
Приклади.
5KNO2 + 2KMnO4 + 3H2SO4 = 5KNO3 + 2MnSO4 + K2SO4 + 3H2O
E0Ox(MnO4–/Mn2+) – E0Red(NO3–/NO2–) = +1,531 – (+0,838) = +0,693 B > 0
2KNO2 + 2KI + 2H2SO4 = 2NO + I2 + 2K2SO4 + 2H2O
E0Ox(NO2–/NO) – E0Red(I2/I–) = +1,203 – (+0,535) = +0,668 B > 0
Калій нітрит KNO2 в першій реакції є відновником, а в другій реакції є окисником. Крім іонів NO2–, подібні властивості мають H2O2, SO2, SO32-, MnO2, H2AsO3 і ін.
Окисно-відновні реакції відбуваються, якщо E0Ox – E0Red ≥ +0,1 B.
Якщо E0Ox – E0Red ≥ +0,4 B реакції є незворотними і протікають до кінця в заданому напрямку.
За значенням різниці E0Ox – E0Red можна розрахувати значення енергії Гіббса реакції ΔG0289 і термодинамічно підтвердити можливість протікання реакції в заданому напрямку.