Бром Br вперше виявлений в морській воді в 1826 році (Балар, Франція). Поширення брому в природі. Бром в зв’язаному стані супроводжує хлор у всіх його родовищах. Міститься в морській воді (відношення Br : Cl = 1 : 300).

Отримання брому.

1. Промисловий спосіб отримання брому – витіснення хлором з бромідів, що містяться, наприклад, в хвостових лужних розчинах калієвого виробництва:

MgBr₂ + Cl₂ = MgCl₂ + Br₂

2. З бромідів, манган діоксиду і сульфатної кислоти:

4KBr + MnO₂ + 2H₂SO₄ = 2K₂SO₄ + MnBr₂ + 2H₂O + Br₂

Спосіб використовується в лабораторних умовах.

Властивості брому. Бром Вг₂ – проста речовина – інтенсивного темно-червоного кольору рідина, має різкий задушливий запах. Добре розчиняється в хлороформі, карбон дисульфіді і бензені, мало розчиняється у воді (утворюється “бромна вода“).

Бром подразнює шкіру і органи дихання. Швидко руйнує деревину, гуму. Вступає в реакції з’єднання з багатьма простими речовинами (утворюються броміди), витісняє йод з йодидів, а сам витісняється з бромідів хлором і флуором. З вуглеводнями по реакціях заміщення і приєднання утворює бромпохідні.

Застосування брому. Бром використовується для отримання бромідів і органічних бромзаміщених сполук, наприклад червоного барвника еозіну, бромвмісних лікарських засобів, моноброметану C₂H₅Br і 1,2-диброметану BrCH₂CH₂Br, які додаються в етилований бензин для перетворення плюмбуму в летючий плюмбум(II) бромід PbBr₂.

Броміди і органічні сполуки брому використовуються як заспокійливі лікарські засоби.

Сполуки брому

Сполуки брому аналогічні сполукам хлору.

Гідроген бромід НВг – безбарвний, задушливий газ, димить у вологому повітрі. В наслідок меншою (у порівнянні з HCl) стійкості гідроген бромід неможна отримати з бромідів обробкою їх концентрованою сульфатною кислотою. Чистий НВг отримують, виходячи з брому і вологого червоного фосфору. При розчиненні в воді HBr утворює гідроген бромідну кислоту; в продаж надходить 48% бромідна кислота (щільність 1,48 г./см³), що є азеотропною сумішшю HBr і води з температурою кипіння 126*С.

Аргентум(I) бромід AgBr – світло-жовта кристалічна речовина, яка (на відміну від AgCl) складно розчиняється при додаванні амоніаку.

Гіпобромітна кислота HBrO – рідина з приємним ароматичним запахом, про що свідчить наявність цього запаху у розчину, отриманого насиченням бромом розчину натрій гідроксиду (утворюється натрій гіпоброміт NaBrO, який при гідролізі переходить в HBrO).

Броміти Mt^IBrO₂ – солі надзвичайно нестійкою бромітної кислоти HBrO₂, вперше отриманої в 1959 році.

Існування перброматів Me^IBrO₄ і перброматної кислоти HBrO₄, доведено тільки в 1968 році, причому перброматна кислота отримана у вигляді 55% водного розчину.

Броматна кислота HBrO₃ і її солі – бромати Me^IBrO₃ – за властивостями аналогічні хлоратній кислоті і хлоратам.

---